Шукати милу

    Пам'яті Олександра Гріна


Прибій ласкаво манить і зове
В обіми хвилі, синього простору.
У шторм у нім чудовисько живе,
А в штиль - воно принадне тепле море.

Я капітанський одягну картуз,
Помчу на яхті в мрію срібнокрилу
Із вітром між дельфінів і медуз
Шукати милу.

Бо жде мене, немов Ассоль, вона,
Щодня до моря ходить, виглядає:
Чи корабель казковий вирина
І хвиля його лагідно гойдає?

Я рвусь до неї, як до скель прибій,
І знаю, що почую достеменно
Оте бажане й незбагненне "Мій!".
Душі маяк світитиме для мене...

2010


Рецензии