Дощ малює правду за вікном,
Ту, що ти волієш приховати.
Все, що будували ми разом
Зараз дощ задумав зруйнувати.
Дощ нещадно змінює малюнок,
Краплями виводить тишину.
Вже це не любов, а розрахунок,
Правду ти побачиш лиш одну!
Дощ, напевно, думає вщухати,
Дощ всього лиш хоче зберегти
Серце, що навчилося чекати,
Іншого нічого не знайти.
Більше не давай дощеві пензля,
І не дозволяй йому дива.
Звідки знаєш, може спересердя
Все це перетворить він в слова.
Дощ
© Copyright: Джастина Кипливин, 2011
Свидетельство о публикации №111012208449
Свидетельство о публикации №111012208449
Рецензии