А дощ ішов – густий, краплистий, рівний...
Виблискував у світлі ліхтаря...
Ніч вкрила нас своїм плащем чарівним:
У затишку стояли ти і я.
Дощ лив з відра натхненно, безперервно,
Купав ялини з щедрості душі...
Він знав, сміявся, відчував напевно,
Що тут хотіли бути ми одні.
Цей дощ прекрасний був, неначе з срібла,
Мигтіли диво – барви в висоті...
Ця мить була до марева подібна,
Й казково плинули хвилини ті.
Любистком, м’ятою, а може, й хмелем
Затканий щедро був весь білий світ...
У ніч таку разом із літнім червнем
В душі розцвів любові білий цвіт.
Червневий дощ
© Copyright: Елена Сребняк, 2011
Свидетельство о публикации №111012207169
Свидетельство о публикации №111012207169
Рецензии
Все, що прочитала, дуже подобається, дуже чарівні вірші...З повагою..
Ален Мак 27.04.2012 18:46 • Заявить о нарушении
Ален Мак 27.04.2012 18:46 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.