Згасає День як воскова свіча,
Крадеться Ніч одягнена в безодню.
Поволі з плеч спадає зоряна парча
І місяць-діадема прикрашатиме сьогодні.
Ступає тихо… - повітряна хода.
Побачення чекає з юним Ранком.
Нехай на мить, а час знов як вода,
Сочиться поміж них густим серпанком.
Із одягу залишить лише вітру аромат
Уста прикрасить ніжністю й бажанням.
Чи пам’ятаєш? Присмак їх - мускат,
А терпкість їх - то є її кохання.
згаса день...
© Copyright: Галина Недашковская, 2011
Свидетельство о публикации №111012202821
Свидетельство о публикации №111012202821
Рецензии