Іду до тебе чи в зворотній бік?
Іду я стЕжками та знов блукаю.
Життя моє як із берези сік –
Поволі, по краплині все стікає.
Душа моя як трави степові
Розвіяна холодними вітрами.
Посохли мрії навіть і малі –
Перекотиполем повіялись шляхами.
Іду я стежкою, біжу, спішу…
Та чи до тебе йду того іще не знаю.
В один вінок з любов’ю зав’яжу
І вишию червоними нитками:
Свої надії, віру, каяття,
Свою любов розіп’яну і вбиту.
Я в тій сорочці йду до забуття.
Мої сліди дощами будуть змиті.
24.02.09
до Бога...
© Copyright: Галина Недашковская, 2011
Свидетельство о публикации №111012202789
Свидетельство о публикации №111012202789
Рецензии