Я пригорну до себе цілий світ,
Його я серцем відігрію.
Нехай мене знов сотні літ,
Та я про тебе все ще мрію.
Нехай летять у височінь
Бажання, біль, ненависть люта.
Я ж за тобою ніби тінь,
Я по тобі бажанням скута.
Я вип’ю келих із життя
Із терпким присмаком отрути.
Що буде далі? Каяття?
Пекельний біль? Чи знову смута?
А може буде півжиття
У півсловах - то є спокута.
А в тім…, не має вороття.
Най буде так, як має бути.
бажання...
© Copyright: Галина Недашковская, 2011
Свидетельство о публикации №111012202780
Свидетельство о публикации №111012202780
Рецензии