Нас немов струмом вдарило життя

Нас немов струмом вдарило життя
І ми підкошено упали на коліна
Прося прощення в батенька Отця,
І полетіли птахи в небо,
А ми на них дивилися дивуясь
Їх без турботному здавалося життю.
А вчора знову їх же крила
Над нашою летіли головою,
І їхні судьби здавались схожими на наші.


Рецензии