і якби кожна ніч в розмовах з тобою
виявляла прояви сказу
пропонуючи ранок рукою
щоб було без образ
і якби усі кораблі у морі
що, кохались твоїми вітрами
шукали, шукали свої перші долоні
між скелями та берегами
і якби увесь колір цього світу
що нервує як першокласник
потрапив у твою палітру
вишиванок та масел
ти би мала всі спроби початку
невідомого чистого сонця
але рішення перші зостались
у світанку того підвіконня
ти змогла б припинити одразу
свою жагу до поразки
перевіркою звичок всередині
веселкової дитячої казки
та нехай
відлітають птахи
у останні свої хмарочоси
адже кожен ховає думки
під ліжком чи на підлозі
головне
щоби бурі твої
ніколи не помирали
адже кола
кола в житті
найсуворіші генерали.
кола
© Copyright: Виктор Берллин, 2011
Свидетельство о публикации №111012003999
Свидетельство о публикации №111012003999
Рецензии
