П д небом першо столиц

Це було літо, яке, я думав, не прийде,
В якому я так поспіхом зневірився.
В якому ти так несподівано з'явилася.
У ньому знов любов мене знайде...

Спекотний липень йшов повільною ходою,
Нічого особливого мені не віщував він.
Я глузував із нього, брав його на кпин,
А він узяв, і звів мене з тобою.

Під синім небом першої столиці,
Тебе тоді у натовпі побачив.
"Я закохавсь..." - буденно так відзначив
І в очі твої глянув, мов в криниці.

Враз яскравіш засяяла погожа днина
На півгодини ті, що миттю пролетіли,
І спогади мені на пам'ять залишили,
Та ім'я твоє ніжне - Ангеліна.


Рецензии
Дуженно (хоч такого слова й немає) мені сподобався ваш вірш!

Добре володіючи рідною мовою, не вмію писати вірші українською. :(
Захоплююся Вашим вмінням писати такі душевні вірші солов`їною мовою!

Щиро,

Солнечная Июлька   13.06.2011 01:26     Заявить о нарушении
дуже дякую:) для мене, народившись на Донбасі, принципово писати саме українською:)

Сечевой Стрелец   13.06.2011 10:19   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.