Моє серце кров'ю захлинається,
просто щойно померло кохання
і нічого вже не залишається,
крім сумного німого страждання.
Я би квіткою чорною стала,
яку б ти для неї зірвав.
Я в житті назавжди заблукала,
а ти тільки цього і чекав.
Ненавиджу думки, у яких ти,
себе ненавиджу-без тебе не існую.
Ненавиджу ту мить... Ті дні... Роки,
які без тебе не бачу і не чую.
S. L
© Copyright: Людмила Фрасынюк, 2011
Свидетельство о публикации №111011300788
Свидетельство о публикации №111011300788
Рецензии