Тільки й світу, що ти,
тільки й світу...
Доля нас і голубить, і мне.
Аромат припізнілого цвіту
розхвилює тебе і мене.
- Пам'ятаєш той день?
- Він зі мною,
як світлина, оці всі літа.
Ніжність папороттю неземною
в кожній згадці живе, розцвіта.
Не змогли розгубити розлуки
вірність тій солов'їній весні.
Молодіють у доторку руки,
не старіють серця навісні.
Тільки й світу, що ти,
тільки й світу...
Доля нас і голубить, і мне.
Аромат припізнілого цвіту
розхвилює тебе і мене.
ЦВ Т ПРИП ЗН ЛИЙ
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2011
Свидетельство о публикации №111011209745
Свидетельство о публикации №111011209745
Рецензии
