15.10.09
06:38
«А»:
Степ широкий і просторий, рівний, як долоня,
Вітер буйний, чорний ворон в’ється біля скроні,
Чайка в степу цигикає, як мати заплаче,
Думка веде мене далі, тривожить одначе.
Десь в степу стоїть хатина, біля неї – жінка,
Невисока, чепурненька, тоненька, як гілка.
Все вона до ладу робить, її любить ладо,
Він для неї допомога і в серці відрада.
Прийде свято, підуть в парі на люди гуляти,
Погуляють, одпочинуть, вам про це не знати.
Думка в серці непримітна через степи лине,
Без утоми і без жалю трохи одпочине.
Степь просторная и ровная, ладошкой... укр
© Copyright: Валюша Александрова, 2011
Свидетельство о публикации №111011202512
Свидетельство о публикации №111011202512
Рецензии