Ти десь десь знаходишся далеко зараз,
А я в Херсоні і , чомусь , сумую...
Між нами ріки, синє небо, хмари,
Та все одно в думках тебе малюю.
Тебе, моя кохана,
Тебе , моя єдина
Чекать не перестану
Щодня і щохвилини!
В тобі моє кохання,
В тобі моя надія...
Це вперше і востаннє
Любов в мені живліє!
Я ладен їхати куди завгодно
І витрачати всі рублі останні,
Бо серце в мене більше не холодне,
Тепер в мені живе твоє кохання.
Я знаю, перешкод нема в любові,
Кохання то є надгігантська сила
Могутніша за сонце, дощ і повінь,
Тим паче, коли так чекаєш мила!
І я до тебе прилечу на крилах
І розповім тобі як я кохаю...
Я покажу тобі таємну силу –
Любов. Я долечу, я відшукаю...
І ми з тобою зажевем як діти,
Настане час, я в почуттях признаюсь,
А ворог може навіть не радіти,
Бо все одно тебе я дочекаюсь!
25.09.2008
Я в Херсон, чомусь, сумую
© Copyright: Максим Дубовик, 2011
Свидетельство о публикации №111011009032
Свидетельство о публикации №111011009032
Рецензии