Розлука

і знов руйнується стіна,
руйнується довіра,
і падають в безодню почуття
які нізчим неможна порівняти
і плаче мов малесенька дитина
доросла жінка бо пізно зрозуміла
а можливо бачила лиш те чого хотіла
Сьогодні все все закінчилось для неї
вона мусить зійти з дороги
якою йшла до сьогоднішнього дня
та зараз лиш не вдвох вона сама
повинна свою стіну будувати
та щоб  несхибити
щоб ще раз не прийшлося все втрачати
він був для неї все повітря сонце
та вмить він обернувся вітром
вона жила лиш ним
небуде його доганяти
та дуже тяжко з тим змиритись
що буде іншу він кохати
вона плакала незнала на кого має нарікати
і хто винний в її біді
неможе зрозуміти
пояснень від нього вона не чула
він нехотів нічого їй казати
просто пішов і все
а вона мучиться страждає
і кожен день на нього чекає
та ні нейде його нема
пішов і назавжди
вона надіється та все дарма
неповернути те чого у серці вже нема