О, вiршi моi вiршi

О, вірші!.. - мій струмочок невмирущий!
Для мене, ви натхнення й все оте,
Що для душі складає хліб насущий,
Проміння сонце й поле золоте!


Живі рядки аж серце розривають
Так, що  з ними вже мені не жарт.
В душі гримлять, як весна лід ламає,
І лізуть в світ, мов печериці крізь асфальт!


Рецензии