Учительський в рш
пірнули в розкрилені зошити
і на кінчик пера
повсідались бджолині думки.
Навіть ранок принишк,
аби учнів моїх не стривожити,
що над твором оце -
залюбки!
Любий вересню мій,
з понеділка дзвениш до суботи.
Юний вересню мій -
березнева ж довкіл дітвора!
В класі радісна тиш,
в класі збуджене дійство роботи:
ластів'ятами очі -
це ж їм у дорогу пора.
А залишусь один,
скрикну птахом за вирієм їхнім.
Буде совість моя
з ними, наче невидима тінь.
Там невдачі мої -
а навчити їх краще я зміг би!
Там і втіха моя
і надій полохка золотінь.
Зосереджені личка
пірнули в розкрилені зошити...
Свидетельство о публикации №111011002836