прощанья смысла приговор пророчество...

* * *
прощанья смысла — приговор пророчество
словами не коснуться слов нигде
пока губами в уксусе смоченными
не выговоришь: истина — в земле

растенье тонкое ее прозрачных крыльев
лишь прорастет орошено собой
а ты живешь покуда боль нахлынет
и просыпаешься — на то она и боль

и взгляда ты распахнутым объемом
срываешь листья падавших дождей
не ведая что путь надежный к дому
разрубленный почиет на мече

и крылья что опору ищут в крыльях
и люди чья душа других зовет
и где последняя есть в мире сила
которая ведет куда она ведет

* * *
прощання смислу - вирок і пророцтво
словам не доторкнутися до слів
допоки губи вимочивши оцтом
не заговориш: істина - в землі

її прозорих крил тонка рослина
ще проростає зрошена в собі
а ти живеш допоки біль нахлине
прокинешся - на те вона і біль

і погляду розтуленим огромом
зриваєш листя кроплених дощів
не знаючи що справжній шлях додому
розрубаний дрімає на мечі

і крила що спираються на крила
і люди що волають до людей
і де на світі є остання сила
яка веде куди вона веде...