Навмисний грiх

Коли Бог говорить: «Ні»,
Роби так, як каже.
Якщо зробиш по- своєму,
Вiн тебе накаже.

Кара Божа неодмiнно,
За грiх тобi буде.
Та як пiдеш проти Бога,
Вiн тебе засуде.

Ти ж подумаєш, нiчого,
Що я трохи зiгрiшу.
Але потiм на колiнах,
Пробачення попрошу.

Та цей грiх у тебе в серцi,
Ти його плануєш.
Хочеш перти проти Бога,
Святiсть не цiнуєш.

Бог тебе пробачить певно,
Тiлько знай дружище.
Ти свідомо це робив,
Господь з тебе взище.

Друге дiло, ненароком,
Якось оступився.
Попросив помiч Iсуса,
I Вiн заступився.

Та якщо щоденно робиш
Усвідомлено свiй грiх,
Причиняєш Богу рани,
Собi срам, а людям смiх.
Треба в собi розiбратись,
Що ти бiльше полюбив?
Та неможна буть двояким.
Гріх у собi ти убив ?

Сам себе не заспокоюй,
Що грiшиш ти не один.
Коли грiх свiй не залишиш,
Попадеш в багно, пiд тин.

Ой, як буде дуже тяжко,
Звiдти вилiзати.
Сам ти добре про це знаєш,
Що тобi казати ?

Але буду я казати,
Ви дурницi не робiть.
Свою похоть, дурнi звички,
Богу на алтар кладiть.

А про грiх не смiй i думать,
Вмить до Бога утiкай.
На колiнах, у молитвi,
Богу серце вiдкривай.
*****