Одне iз тисячi кохань

Мені неважко пояснити,
Чому в душі розквітли квіти
І дощ рясний не зупинити
З веселих жартів та зітхань:
Мені судилося зустріти
Тебе і, ніде правди діти,
Я можу легко відрізнити
Одне із тисячі кохань.

Воно розкинуло раптово
На небосхилі дощовому
Веселку семикольорову,
Моїх послухавши прохань.
У теплім затишку, удома,
Де не діймають сум і втома,
Постука в шибку ледь відоме
Одне із тисячі кохань.


Рецензии
Прiдi, коханя!
Влад.

Владислав Евсеев   25.05.2012 09:57     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.