Мені неважко пояснити,
Чому в душі розквітли квіти
І дощ рясний не зупинити
З веселих жартів та зітхань:
Мені судилося зустріти
Тебе і, ніде правди діти,
Я можу легко відрізнити
Одне із тисячі кохань.
Воно розкинуло раптово
На небосхилі дощовому
Веселку семикольорову,
Моїх послухавши прохань.
У теплім затишку, удома,
Де не діймають сум і втома,
Постука в шибку ледь відоме
Одне із тисячі кохань.
Одне iз тисячi кохань
© Copyright: Виктоо, 2011
Свидетельство о публикации №111010705437
Свидетельство о публикации №111010705437
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
