26.08.09
10:05
«А»:
Берег заростає очеретом,
Човен підпливає, наче чайка,
Верба захищає оберегом
Від палючих променів нещадних.
Як симфонія звучить кінцівка літа,
Високо дзвенить у небі сонце,
Я приймаю дар найбільший в світі,
І несу до хати, до віконця.
Вечоріє і надходять хмари,
В очеретах виростають тіні,
Розгортається велична панорама:
Синь небес упала в води сині.
Золотий серпанок надвечір’я
Наділя глибокою печаллю,
Хоч існує давнішнє повір’я:
Ранок є мудрішим ізначально.
Берег заростает камышами... укр
© Copyright: Валюша Александрова, 2011
Свидетельство о публикации №111010607288
Свидетельство о публикации №111010607288
Рецензии