пост-святкове

Мій котику, що ніжками "туп-туп"-
тупоче по холодному паркету,
тихіше, серце! Не буди поетку,
фігово їй. Бодун. Поетка- труп...

Не цілувати ніжні вже вуста,
не пити вже підступного мартіні,
синці лягли під очі темно-сині...
вона лежить... Маленька, золота,

така вся хвора, втомлена, недужа…
моє кохання, мій солодкий друже!
…тобі до серця всі стежки відомі...
…чекаю о дванадцятій...
з "Боржомі"...


Рецензии
Так здорово о всем знакомом состоянии.
Спасибо!
С уважением
Нина

Нина Тамарина   11.01.2011 13:32     Заявить о нарушении
Сердечно дякую, Ніна!
З повагою,

Женщина Золотая   14.01.2011 12:56   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.