Гаряча липнева тиша
Задушно вповзає в дім,
Димлять перестиглі вишні,
Забувши про холод зим.
А скромна цикадка знову
Наплаче своїх октав,
Стрибне у жарінь вечорову,
Відлунням сипне поміж трав
І серця відозва лунко
Калатне на поклик той –
Як добре, що взяв цикадку
Собі до ковчега Ной!
Пірну в матіоли сонні
Від вічних земних потреб,
А місяць сьогодні вповні
Небесний гаптує креп.
Далеким світам на подив,
Гарячим серцям на згадку,
В сонаті земних акордів
Ніде поставить крапку…
В полоні липневих марев
У коника служба чесна.
І я під його розарій
Сьогодні помру й воскресну.
29.11.2010
***
© Copyright: Лидия Подолинная, 2011
Свидетельство о публикации №111010508486
Свидетельство о публикации №111010508486
Рецензии