Вона розкриє крила, наче птаха,
Підніметься високо до небес
На заздрість не звертаючи увагу
І хитрощі зведе всі нанівець.
Звільнившись від земного безталання,
Забувши всі гріхи і помилки.
Вона злетить у небо, мов в останнє,
Злетить на хвилю, ніби назавжди.
Не боячись, що крила раптом зникнуть,
Що весь політ закінчиться, як сон.
Вона летить і погляд в небо лине
Поки по небу не проскочить грім.
Цей грім вона вбачає вже не вперше,
Він кожен раз стає їй на шляху.
Хіба вона над громом тим щось звершить,
То з неба знак, щоб знять її пиху.
Бо людям крила не дано, як птаху,
Та й янголів давно уже нема.
Їй для тих крил не вистачить наснаги,
Для янгола вона надто лиха.
28.03.2010
Лиха укр
© Copyright: Мария Князева-Радостева, 2011
Свидетельство о публикации №111010505505
Свидетельство о публикации №111010505505
Рецензии