Жiнка зi снiгу
Посуд помиє, діток розбудить, зварить варення,
Чорні чорниці цукром притрусить, висипле в миску,
Хліба намастить, зробить сніданок. Крейдою риску
Мовчки накреслить – праве півколо, ліве півколо...
Кола зійдуться, ніби на річці, - мовчки, спроквола,
Кола зійдуться, і розійдуться, і перестане
Серце тремтіти. Першого снігу біла сметана
Збита на густо. Пляцки медові пере-мастити.
Плеєр на вуха. Очі закрити. Голосом жити.
Кухні бантини – як павутина, як невагомість,
Серце холоне – ой, безборонне! – пічка натомість
Палить і палить – тіло розтане, мрії водою
Теплою стануть, і перестане світ над тобою
Падати болем, падати біло, як штукатурка...
Жінка зі снігу.
З дивної казки.
Донна Снігурка.
2007
Свидетельство о публикации №111010404357
У мене ось теж колись було:
Хотіла в хорі я великому співать,
Та лиш чомусь і вранці, й вдень, і ввечері -
Я мию посуд, я на це приречена...
Всіляких гараздів
Надя Чорноморець 28.01.2011 18:18 Заявить о нарушении
Звісно ж, є й інші ролі!
наприклад, отака є -
http://www.stihi.ru/avtor/zolota1
)))
І Вам усього-усього найкращого!
Ганна Осадко 29.01.2011 00:53 Заявить о нарушении