Була тоді осінь
В місті ішов
Дощ золотий
Листя стелилося
Стелилися в твої
Долоні, ти усміхалась
Ти була ніжна, як квітка
І гарна, як перша весна
Тебе я побачив,збило
Мене з ніг кремезних, підхожу до
Тебе і кажу «- привіт»
Ти відповіла швидко
І сказала очами «- ти мій»
Наша розмова летіла, як сніг
Ми по кохали, як грози летіли
В зорі нічні, зажили ми тихо, за жили
З тобою в квартирці маленькі, в тихому
Раю
листва
© Copyright: Владислав Черковский, 2011
Свидетельство о публикации №111010401039
Свидетельство о публикации №111010401039
Рецензии