Ах, який літачок над Парижем, який літачок
Пролітає, і тане, і крила у нього фанерні…
Не остання любов – як останній – тріпоче листок –
Ти тримай її міцно у пальцях, старенький О.Генрі!
Ще тримай, доки сили! Бо перший – позаду – дзвінок,
Теплий жовтень уже пережили – і як пережили!
Білу пінку розмазує слів золотий помазок,
Але бритва шукає навпомацки сховані жили.
…Але час охолов. І шепоче мені: охолонь.
…Ми втомились минати, минаючи світло і швидко.
…Але я вислизаю з розтулених Божих долонь,
Наче з вушка циганської голки шовкова нитка.
31.10.2007
ах, який лiтачок над Парижем
© Copyright: Ганна Осадко, 2011
Свидетельство о публикации №111010200468
Свидетельство о публикации №111010200468
Рецензии
Доброй ночи пани Ганна! Я видимо "присел" на Ваши стихи))), вот переводы -
http://stihi.ru/2011/03/10/473 и http://stihi.ru/2011/03/10/2822. Если они Вам покажется слишком вольными, не стесняйтесь - дайте знать.
С уважением, Р.В.В.
Винарчук Роман 10.03.2011 10:54 • Заявить о нарушении
http://stihi.ru/2011/03/10/473 и http://stihi.ru/2011/03/10/2822. Если они Вам покажется слишком вольными, не стесняйтесь - дайте знать.
С уважением, Р.В.В.
Винарчук Роман 10.03.2011 10:54 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.