У людини є нещастя три:
Смерть, старість і погані діти,
Без цих нещасть, як без води,
А з ними – веселі та кохані.
Смерть приходить до кожного з нас
В кінці життя нашого смертного:
У когось холодного, як Кавказ,
А в когось яскравого та теплого.
Старість приходить по закінченні того
Пройденого шляху і чогось нового,
По закінченні молодості і розквіту сил –
Закрились вітрила,і вітер застив.
Кожен в житті мріє про те,
Щоб народити дітей й віддати усе
За те, щоб ростити їх і любити,
Вчити писати, ходить й говорити.
Та діти бувають за характером різні:
Хтось приносить сумні, а хтось хороші вісті,
Хтось слухає батьків, а хтось їх зневажає,
Хтось любить їх і від щастя літає.
Та наші батьки люблять усіх,
Навіть якщо ти їм не поміг,
Навіть якщо ти дитина погана –
Все одно ти дитина їх і кохана.
У людини є нещастя три:
Смерть, старість і діти погані,
Без цих нещасть, як без води,
А з ними – веселі та кохані.
11.12.09
Три нещастя
© Copyright: Ди Мэй, 2011
Свидетельство о публикации №111010105551
Свидетельство о публикации №111010105551
Рецензии
Марина Дорих пишет:
Цікавий вірш, оснований на багатовікових надбаннях скарбниці знать наших пращурів. Бо ж як стверджує українська народна мудрість, у людини є три нещастя: смерть, старість і погані діти. Старість невідворотна, смерть — невблаганна… На жаль, перед цими двома нещастями ще ніхто не встояв, не зміг побороти. А ось погані діти. Здавалося б, від цього можна вберегтися, запобігти цьому лихові, однак, не все тільки залежить від батьків, від виховання. Кожна дитина – це цілком окрема особистість із власним характером і часто у цілком порядних родинах діти стають на слизьку стежку та скоюють важкі злочини, вдаються до пияцтва чи наркоманії.
Справді актуальна тема вірша. Цілком справедливо підмічено, що за характером діти можуть бути різними, а батьки… дійсно люблять своїх малюків незалежно від того, якими вони є: добрими, злими, слухняними, чи не зовсім.
Цікава інтерпретація думок, оригінальна поезія.
Як стверджував Сухомлинський: «Ніколи не забувай про свою теплу, затишну колиску, з якої ти вилетів, як пташеня, якби не вона — ти був би ніщо, перед тобою не відчинилися б двері у величезний світ Батьківщини».
Дякую за вірш, отримала від нього справжнє естетичне задоволення!
Успіхів, натхнення, прихильності Музи та особистого щастя!
Антон Шумак 01.01.2011 23:27 • Заявить о нарушении
Цікавий вірш, оснований на багатовікових надбаннях скарбниці знать наших пращурів. Бо ж як стверджує українська народна мудрість, у людини є три нещастя: смерть, старість і погані діти. Старість невідворотна, смерть — невблаганна… На жаль, перед цими двома нещастями ще ніхто не встояв, не зміг побороти. А ось погані діти. Здавалося б, від цього можна вберегтися, запобігти цьому лихові, однак, не все тільки залежить від батьків, від виховання. Кожна дитина – це цілком окрема особистість із власним характером і часто у цілком порядних родинах діти стають на слизьку стежку та скоюють важкі злочини, вдаються до пияцтва чи наркоманії.
Справді актуальна тема вірша. Цілком справедливо підмічено, що за характером діти можуть бути різними, а батьки… дійсно люблять своїх малюків незалежно від того, якими вони є: добрими, злими, слухняними, чи не зовсім.
Цікава інтерпретація думок, оригінальна поезія.
Як стверджував Сухомлинський: «Ніколи не забувай про свою теплу, затишну колиску, з якої ти вилетів, як пташеня, якби не вона — ти був би ніщо, перед тобою не відчинилися б двері у величезний світ Батьківщини».
Дякую за вірш, отримала від нього справжнє естетичне задоволення!
Успіхів, натхнення, прихильності Музи та особистого щастя!
Антон Шумак 01.01.2011 23:27 • Заявить о нарушении
Гарно дякую за такі слова.Надзвичайно приємно,адже взагалі не очікувала)
Ди Мэй 01.01.2011 23:41 Заявить о нарушении
Ди Мэй 01.01.2011 23:41 Заявить о нарушении