Якби не вона я б уже загинув,
Якби не вона життя не було б.
Якби не вона світ би цей полишив.
Якби не вона не було б чого би жити,
А так посміхаюсь, хоч в душі ще рани
Та великії вони.
З нею я ділюся горем
З нею знову оживаю,
Та вірші її читаю
В них себе я пізнаю,
Й завше нею я живу,
Бо других уже не маю.
скоріше не в мене,а в мого хлопця. Він немає рідних і тому найрідніша йому я. Я вже декілька разів рятувала його від смерті своєю підтримкою і словами.
Я не можу сказати,що він дуже небогий просто зараз дуже тяжкий період в його житті і він потребує допомоги з боку інших людей,але мало хто відгукується на його прохання допомогти.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.