Там сфінкс очима оленяти зорить даль. На березі пустому моря в знемозі, через "не можу", через втому, якої світ не бачив ми бредемо по вогкому піску… І скільки ще брести туди, де в глибині скелястих гір заховано комору. В ній скриня, манускрипт старезний і зернята таємних знань... Віків незлічено багато чекають нас вони отам...
Ти пам'ятаєш як чекали ми, коли пристане лодія з Покликаним і Званим і потече мелодія від берега до скель? По всохлих руслах мрій та снів? Коли макрель у срібло пофарбує воду при повнім місяці в призначену годину. В ім'я Пречистої_Отця_і_Сина... Ти пам'ятаєш, друже_брате_сину?
2007 - 2011
СФiНКС
© Copyright: Ингвар Олафсон, 2011
Свидетельство о публикации №111010104015
Свидетельство о публикации №111010104015
Рецензии