стиха вiтер

Виталий Меланич
Стихає вітер, засинає сніг,
Нечувана краса зринає знову.
Ловлю, як щастя, твій веселий сміх,
Як доказ незабутньої любові.

Далеко ми, та живемо в серцях,
Бо паростки кохання ще живії...
Крізь терни ми пройшли зірковий шлях,
До квітня залишивши всі надії.


© Copyright: Виталий Меланич, 2010
Свидетельство о публикации №110123102655
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Виталий Меланич
Рецензии
Написать рецензию
а паростки кохання ще живії...

кохання не вмирає: засинає, як ваш сніг))))

Дуже гарно
Катеринка

Катерина Пивак   13.02.2013 13:02   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Дякую Катерино!
З повагою, Віталій.

Виталий Меланич   13.02.2013 17:24   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Виталий Меланич