..........
Так Господь, заповіт дав й одміряв,
Із царини земної своїй,
Одного на всіх чистого неба,
І на всіх однієї землі.
Щоби пахла завжди і раділа,
Цвітом стиглих, безкрайніх хлібів,
Далечінь голуба, щоб бриніла,
У небесних дзеркалах морів.
Бережіть, умножайте і в спадок,
Своїм дітям її принесіть,
Одну віру на всіх, одну радість,
Долю, землю й небесну блакить…
Чому ж все таки рве та гуркоче?
Може лишень це тільки в мене?
Відчувається смутком і біллю,
Наша правда. А може пройде?
Знову віє реве та гуркоче,
Як же жити мені в цій біді?
А у Вас? мої браття вкраїнці,
Що у Вас, у серцях і душі?...
Що ж таке? Що з Вкраiною стало?.. епiлог
© Copyright: Сергей Крепак, 2010
Свидетельство о публикации №110122906146
Свидетельство о публикации №110122906146
Рецензии
Здоров був, пане-брату!
Що в нас, питаєш, на серці? Та, певно те ж, що в кожного здорового розумом чоловіка, якому конче необхідно зіжмакавши у свою мозолясту жменю всю ту дідівську-батьківську величаву гордість, іти низько кланятись своєму глитаю-земляку (теж "пану", але з тих, що "пани-дуки"!)та проситися до нього в найми за копійчину. І так,(повіриш?) хочеться того свого "благодійника" в писок його жирний зацідити!... Ех.. Ніззя! - Стоять обок нього гайдуки при зброї. Із своїх же, українців..
Одна віра кажеш. Та не кожен, мабуть, щирий у її сповіданні? Як там казав Син Людський:Дерево по плоду його?
Тому й не будемо ми братами з брехливоротими панами-дуками, хоч би в одну церкву й ходили би...
Олег Омелянчук 14.01.2011 13:12 • Заявить о нарушении
Що в нас, питаєш, на серці? Та, певно те ж, що в кожного здорового розумом чоловіка, якому конче необхідно зіжмакавши у свою мозолясту жменю всю ту дідівську-батьківську величаву гордість, іти низько кланятись своєму глитаю-земляку (теж "пану", але з тих, що "пани-дуки"!)та проситися до нього в найми за копійчину. І так,(повіриш?) хочеться того свого "благодійника" в писок його жирний зацідити!... Ех.. Ніззя! - Стоять обок нього гайдуки при зброї. Із своїх же, українців..
Одна віра кажеш. Та не кожен, мабуть, щирий у її сповіданні? Як там казав Син Людський:Дерево по плоду його?
Тому й не будемо ми братами з брехливоротими панами-дуками, хоч би в одну церкву й ходили би...
Олег Омелянчук 14.01.2011 13:12 • Заявить о нарушении
Здраві будьте і Ви брате. Бував у Вашій світлиці, нехай світлиця і животворіє та здоров"я не вибуває! А щодо всьго іншого:
Нехай котиться слава
Нехай котиться грім
В українців держава?
Один сором усім...
Кажуть про своє тільки добре, або ж ніяк... Та всетаки краще так, ніж промовчати. Успіхів. Кріпимося
п.с
А що то за "прапорець" на Вашому столі? Відгук часу, чи подих історії?
Сергей Крепак 21.01.2011 19:09 Заявить о нарушении
Нехай котиться слава
Нехай котиться грім
В українців держава?
Один сором усім...
Кажуть про своє тільки добре, або ж ніяк... Та всетаки краще так, ніж промовчати. Успіхів. Кріпимося
п.с
А що то за "прапорець" на Вашому столі? Відгук часу, чи подих історії?
Сергей Крепак 21.01.2011 19:09 Заявить о нарушении
Сергію, добридень! Дякую красно за добре слово та побажання!
Прапорець? Певно, що то такий собі орієнтир. Нагадування, що не лише від сценарію залежить успіх п"єси, а й від режисера де в чому, та й від нас - акторів.
Рухаймося далі! Щасти Вам,
Олег Омелянчук 22.01.2011 17:14 Заявить о нарушении
Прапорець? Певно, що то такий собі орієнтир. Нагадування, що не лише від сценарію залежить успіх п"єси, а й від режисера де в чому, та й від нас - акторів.
Рухаймося далі! Щасти Вам,
Олег Омелянчук 22.01.2011 17:14 Заявить о нарушении