Примари cнiжноji весни

І знову, привиди весни
січуть провислими дощами
мою навік сутулу спину… 
Я думав,
ось,
тебе покину,
і…
Проскочивши між вітрами,
розвіюсь в знов і заживу…

Та!

Знову, знову поміж нами… 
втручанням спогадів, вогонь…
Вогонь зневіри палить серце,
і йдуть неясні, ніжні сни,
з тремтінням в шкірі – сніжні най.

…Ревниві, аж до оніміння… 

...Аж, до згорілих в серці зграй,
шмагають вхльост,
у в щент,
в раздрай.


Рецензии
Всполошённых чувств ОРВИ...
Бесы счастья бал весенний правят.
Тщетно тень исчерпанной любви
Просит подаянья. Скряжна память.

Льга Юо   28.03.2016 11:30     Заявить о нарушении
Точно что, скряжная ОНА!
Мои Вам, благодарности.

Ицхак Скородинский   30.03.2016 19:41   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.