Мені наснилось полум'я яскраве,
сузір'їв блиск, фантомності весни...
В долонях сонце мружилося мляво
та віддаляло похибки земні.
У тому сні мені ввижалось літо,
обійми вітру, ніжності тепло...
І ти один в безодні всього світу..
Але зима - кохання замело.
То все був сон - поривчаста уява,
а за вікном лютує снігопад.
Мені без тебе серце обікрала
душа зими. Відцвів рожевий сад.
© Зеленоглазая, 2010
Поривчаста уява
© Copyright: Натали Зеленоглазая, 2010
Свидетельство о публикации №110122705974
Свидетельство о публикации №110122705974
Рецензии
...у моєї зими сніжно-прозора душа,
все ж не жорстока,
лиш одиноко плаче вітрисько під темним вікном...
Василина Иванина 29.01.2011 21:52 • Заявить о нарушении
все ж не жорстока,
лиш одиноко плаче вітрисько під темним вікном...
Василина Иванина 29.01.2011 21:52 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.