***

          Літак
      
Життя моє мов чернетка,
Все зроблено аби як -
Здавалось я сіла в поїзд,
А це швидкісний літак.
Немов прокинулась раптом,
А поруч тебе нема
І з острахом зрозуміла:
Я в цім літаку сама.

Сама, промайнули роки.
Сама, не помітила долі знак.
Сама, і летить в безодню,
Крізь млу, некерований мій літак.

Ти, мов кишеньковий злодій,
Серце моє украв.
Де вештаєшся, пілоте,
Який ти маршрут обрав?
Несила тебе зрозуміти,
Несила збагнути, чому,
У цім шаленім польоті
Ти кинув мене саму!

Сама, промайнули роки.
Сама, не помітила долі знак.
Сама, і летить в безодню,
Крізь млу, некерований мій літак.

Невже був суцільним обманом
Кохання нашого твір,
І ти є звичайний зрадник,
Мого літака командир.
В душі моїй крига не тане,
Живе там тепер зима.
А в тім, що зі мною сталось,
Я винна лише сама.

Сама, промайнули роки.
Сама, не помітила долі знак.
Сама, і летить в безодню,
Крізь млу, некерований мій літак.