З. О. М.
Не знаю, хто я – примха долі,
чи сивий ранковий туман,
що обійма тендітний стан
травинки стиглої у полі;
чи вітер, що гуля на волі,
чи запашний, легкий дурман,
чи суть твоя, чи твій обман?
Чи я краплина тої солі,
що очі виплачуть сумні?
В тривозі млосній серце мріє,
і почуття такі земні,
і забуття, що так зігріє–
приходять у чарівнім сні,
і лише в снах душа радіє.
ЛИТЕРАТУРНО-ИСТОРИЧЕСКИЙ АЛЬМАНАХ
Севастополь24 2005
Альманах “Севастополь”
© Управление культуры г. Севастополя
Сорок сьомий сонет
© Copyright: Романовский Юлиан, 2010
Свидетельство о публикации №110122507874
Свидетельство о публикации №110122507874
Рецензии