Звечоріло отак
Несподівано швидко
Це вже осені знак
Чи лиш тільки прикидка?
А здавалось іще
Що не скоро до неї
Будуть зорі - дощем
І рікою - лілеї.
Буде вічним - тепло
Будем вічними ми
І ніколи село
Не зазнає зими.
Та минулось уже
Днів отих не догнати
Заповзає вужем
Ранній присмерк до хати
І лишається там
На всю ніч ночувати,
аби втомленим нам
Зайвий раз нагадати
Що не вічне тепло.
А не вічні і ми
І що це у село -
Передвістя зими.
Передвicтя зими
© Copyright: Анатолий Фурсов, 2010
Свидетельство о публикации №110122507846
Свидетельство о публикации №110122507846
Рецензии