Полетіти б мені в небеса з журавлями,
Щоб поринуть хоч раз у безмежну блакить,
І, здіймаючи крила, літать над полями,
І вслухатись, як вітер у лузі шумить.
Між землею і небом за обрій летіти,
Ясне сонце своїм затулити крилом,
І тоді, як у горах заплаче трембіта,
Пролягти пеленою над сонним селом.
Заблукати б мені у широкому полі,
Заплести б у жита синьоокі річки,
І гойдати пестливо самотні тополі,
І вітри одягти в різнобарвні стрічки.
Наздогнати б свою відлітаючу юність,
І молити б її – залишитись на мить,
І благать її так, щоби гори здригнулись,
Не тікати від мене у чисту блакить!
А на сході рожевим серпанком заграти
Й пробудити від сну сивокрилих пташок,
Разом з ними у небі безмежнім літати,
І щоб поряд летів журавель-ватажок!
__________________________________________
картинка с интернета
На крилах мрiй
© Copyright: Лала Цукерман, 2010
Свидетельство о публикации №110122408415
Свидетельство о публикации №110122408415
Рецензии
