Мої слова, мої вірші,
Мої рядки – болюча сповідь.
Цей крик самотньої душі
Лиш рима може заспокоїть.
І серце знову ожива,
Як я перо візьму у руки –
Римовані прості слова
Лікують всі душевні муки!
Сльозами зіткані вірші,
Для когось, може, незбагненні.
На молодому рубежі
Вони і чисті й одкровенні.
Весною зваблені слова,
Заквітчані її красою,
Пора б почати їх жнива,
Але все пахне ще зимою.
І знову я пишу вірші,
А між рядками болю сповідь.
Цей крик самотньої душі
Лиш рима зможе заспокоїть.
Слова... Вiршi...
© Copyright: Лала Цукерман, 2010
Свидетельство о публикации №110122205362
Свидетельство о публикации №110122205362
Рецензии