Облетіли зів’ялими листями
У парку наші з Вами побачення,
Що згорають вогнями барвистими
І не мають ніякого значення.
Серед лісу колишньої грації
Заблукала утома з напругою,
І всі Ваші словесні овації
Стали суму моєму наругою:
Над моїми всіма сентиментами,
Над моєю наївною совістю.
Я ж писала для Вас компліментами
І вважала Вас довгою повістю!
Та вітри засвистіли арбітрами,
І зів’яли із листям побачення,
Що згорають у вогнищі відрами
І не мають ніякого значення..
__________________________________
картинка с интернета
Сентименти
© Copyright: Лала Цукерман, 2010
Свидетельство о публикации №110122205238
Свидетельство о публикации №110122205238
Рецензии