Я пам ятаю той веч р вес нн й...
Коли ми стояли у двох
Тоді я відчув мерехтіння,
Що в народі зветься любов
Я не знав куди себе діти
Бо ніколи так не кохав
Хоч і знаю тебе вже пів віку
Серце своє закривав
А зорі так ясно світили
І місяць немов би казав
Скажи їй усе – розкрий крила
Але я як дурень мовчав
Хоч скільки раз зізнавався
І скільки сердець я розбив
Тебе до болю боявся
Бо просто до смерті любив!
Свидетельство о публикации №110122203412