Прибоєм свіжо море дихало...
А з прибережного села
Зірвалась яблунева віхола
І біло в небі зацвіла!
Стояв зворушений і знічений,
І все здавалось наче сплю.
Тому й посмів несміло дівчині
Зізнатись, що її люблю.
Літа минулися не лічені,
Та травень наш - у тім краю,
Де ми стояли, мов обвінчані,
У пелюстковому раю.
У пелюстковому раю
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2010
Свидетельство о публикации №110121906212
Свидетельство о публикации №110121906212
Рецензии
Приємно читати і відчувати пахощі квітучої весни.
Татьяна Каминская 21.04.2012 03:33 • Заявить о нарушении
Татьяна Каминская 21.04.2012 03:33 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
