Минувшина? Обірваний рядок,
Де, як крапки, сумні світла ліхтарень.
Аж чути зойк розпачливий: Рятуй! -
Та осінь б'є у мідяні литаври
Дерев жовтневих. Жалібний похід,
Остання путь. Вже саван хуртовини,
Як крижмом сповива земні гріхи
І ти летиш - ясний і безневинний
Різдвяним янголом, колишнє потерча,
У далечінь, що маревом видніє,
Вже неналежний світові віднині,
Свій рік новий, як казку, зустрічать.
Жовтень. Листопад. Грудень. Сiчень
© Copyright: Игорь-Франтышек Сидоренко, 2010
Свидетельство о публикации №110121904785
Свидетельство о публикации №110121904785
Рецензии
