Жизнь моя - мой клад, моё богатство. укр

13.02.09
04:40
«А»:
Життя – мій скарб, мій власний, одинокий.
Та жить для себе лиш, з собою, у собі?
І світ оцей реальний і жорстокий,
Сприймається лише у боротьбі.

Я оптимістка, я надіюсь, я наївна,
Я бачу все, чого нема і все, що є.
І чую Ангелів небесних чисті співи,
І гарне слово на папері постає.

Завзята я , жорстока, прямодушна,
Розумно, помірковано прожить?
Оце життя сіреньке і бездушне,
Щоб потім не прийшлося часто нить.

Ціну життю я знаю, я артистка,
Що грає по життю десятки сцен,
Хоч каже дехто, наче аферистка,
Відповідаю дурням: ноумен.

Чи, краще і точніше – шоу гумен,
Я диригент і режисер життя,
Який привносить скрізь електроструми,
І до старого нам не треба вороття.

Суспільство і держава – це насильство,
Що зв’язують і тіло і думки,
Програми, теле-, що дарують «мило»
Й бажання чимось знов забить сумки.

Живе, працює, бореться завзято,
Падіння підіймають її знов.
Лиш одиниця, та, яка є варта,
Й веде її в житті одна любов.

Я тріумфую тихо, ясно, чесно,
Щоб не будити заздрість ворогів,
Хоча, як бути чесним і відвертим,
Тріумф і геній у них зло уже збудив.