В лабиринтах Интернета заблудила. укр

21.01.09
20:30
«А»:
В лабіринтах Інтернету заблукала,
В тупикових трьох дорогах побувала,
Там стояли на дорозі три сосни,
Поблукати запросили і вони.

Там туман мені в дорозі пострічався,
Все закрити сірим кольором старався.
Я не бачила нічого, тільки знала:
Все в житті моєму буде дуже вдало.

Потім дощ стіною став поперед мною.
Я стою, а він обходить стороною.
Милий дощику, тобі я дуже вдячна,
Далі буду обережна і обачна.

Стало холодно і сіро: засніжило,
Хоч окремо всі сніжинки були білі.
Під сніжинки я долоньку підставляла,
Їх губами я ловила – цілувала.

Вийшло сонечко, чи місяць, - я не знаю.
Добре, гарно, тихо, мирно, аж співаю
Гарну пісню, першу, другу, п’яту, соту,
Бог дарує дуже легко мені ноти.

Милий!  Боже! Всесвіт милий мій,спасибі,
Що даруєш ти любов і творчі сили,
Що мене обрав з мільйонів, точно знаю,
Наче сонечко сьогодні я засяю.

Лабіринти Інтернету десь позаду,
Я в своїх руках держу супер–награду,
Друзів маю я сьогодні гарних, милих,
Тих, хто сенс в житті моїм відкрили.