Не раз зривалася iз кручi,
Були помилки неминучi.
Зупинка сталась так невчасно,
Вона вагiтна... Ха, прекрасно!
Бажати щастя вам не буду,
Та з серця вижену приблуду.
З тобою кожна мить - це пекло,
Привiтна усмiшка... Нестерпно!
Нажаль, цей бiй я вже програла,
Тебе, поганця, покохала.
Даремно мати говорила,
Любов твоя - моя могила.
Кохання вищого гатунку,
Клянеш той присмак поцiлунку.
Дитина та твоя? Не знаеш.
Вогнем ненавистi палаеш.
Вогнем палае серце. Зрада.
Яка тут може буть порада?
Йдемо одним i тим шляхом,
Не буде щастя там нам двом.
Тебе я iй, повiр, вiддам.
Кохання не судилось нам.
Зрада укр
© Copyright: Стелла Горькая, 2010
Свидетельство о публикации №110121407676
Свидетельство о публикации №110121407676
Рецензии
Печально, но жизненно... С каждой может случиться. И у меня тоже есть стих с подобным названием и тоже на украинском...
Юка Санна 18.12.2010 14:50 • Заявить о нарушении
Юка Санна 18.12.2010 14:50 • Заявить о нарушении
