Божевілля небачених снів,
Елементи несказаних фраз
У потоці розтрачених днів
Все частіш роблять вибір за нас
П’янить серце отрути хміль
Не спитає ніхто, скільки літ
І на віях навіщо сіль
Загубився гармонії слід
Світ безглуздий – не мій, факт.
Це фатальний, мабуть, жарт,
Знову серце не б’ється в такт…
Чи можливо, що смерть –старт?
А душа – небокрилий птах.
Так і рветься із клітки у вись,
Адже тіло лиш одіж, прах.
Розлетиться по вітру колись.
Чи існує казковий край,
Де немає огидних пут ,
Де життя – це не пекло, рай!
Загубився навіки маршрут…
Божевiлля
© Copyright: Екатерина Грабарская, 2010
Свидетельство о публикации №110121407478
Свидетельство о публикации №110121407478
Рецензии
