Затягнули небо темно-сірі хмари
Зливові потоки блискавки кромсали
Ураганний вітер видирав дерева
Львовом прогулялась гроза-королева
Що їй всякі люди, і маленькі діти
Прадавні балкони летіли на квіти
Старенькі опори ламались як тріски
Від гуркоту грому стискалися мізки
Потоки води, сплавляли машини
І стало так темно між ясної днини
Здавалось, що бог за гріхи нас карає
І пеклу земному краю немає
Поволі, поволі стихала стихія
Звична для літа й для Львова подія
Тепер залишилось прибрати, помити
Щоб нову стихію достойно зустріти
Стихiя у Львовi 06 2010
© Copyright: Богдана Синюк, 2010
Свидетельство о публикации №110121304040
Свидетельство о публикации №110121304040
Рецензии
пред стихией человек
словно тля пред танком
не гневите люди Бога
в блуде спозоранку
очень понравилось ОЧЕНЬ
восхищён
Владимир Гельм 22.09.2011 22:51 • Заявить о нарушении
словно тля пред танком
не гневите люди Бога
в блуде спозоранку
очень понравилось ОЧЕНЬ
восхищён
Владимир Гельм 22.09.2011 22:51 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.