их слишком много. занадто забагато

их было слишком много, тех, кто не успел,
не дописал, недосказал, не дочитал и не допел,
всех тех, кто пробует опять,
войти, понять, и объяснить, сказать.

и передать, и мысли, и слова, идеи,
которые могли б помочь, спасти,
исправить жуткие ошибки, и направить
всех тех, кто все ещё, пока что, не на том пути.

но, я не знаю как... лишь только дрожь по телу,
и может быть, страх не успеть, и непонятная тревога,
и требование изнутри, - писать, и странная боль в голове,
от них от всех, как много их... их слишком много.


їх було забагато, тих, хто не зробив,
недописав, недосказав, та не закiнчив спiв,
всіх тих, хто пробує ще раз,
ввійти, знайти, розкрити сенс тих фраз.

і передати, думки і слова, ідеї,
які могли б допомогти, зцілити страх,
усунути жахливі тi помилки й спрямувати,
всіх тих, хто, не знайшов свiй шлях.

але, я ще не знаю як... та лиш тремтіння в тілi,
спізнитись страх й стривога на додаток,
і вимога зсередини, - писати, і дивний біль у голові,
від них усіх, як забагато їх... занадто забагато.