Старенька ліса похилилась,
Несила часу їй терпіть.
Старенька мати заморилась,
Лягла тихесенько, та й спить.
А я на матінку дивлюся
(Уже і в мене сивина) –
Колись і я так заморюся…
Яка ж заплачена ціна
За те, щоб вивести у люди
Дітей – і сина, і доньку.
Встигала, мамо, ти усюди,
А що ти мала на віку?
Роботи віз з рання до ночі,
На відпочинок – тільки сон,
Коли уже не бачать очі,
Лиш серце б’ється в унісон…
Зазнала злиднів ті і зради,
І все життя у боротьбі.
Життя жила дітей заради.
Спасибі, матінко, тобі!
2004
Фото автора
Спасибi, матiнко, тобi!
© Copyright: Пономаренко Владимир, 2010
Свидетельство о публикации №110121203439
Свидетельство о публикации №110121203439
Рецензии
Володь, вот ради таких слов и стоит жить) И всю усталость, как рукой)Трогательно.
Маме здоровья и долгих лет)
Оксана Спасова-Бойко 15.12.2010 10:14 • Заявить о нарушении
Маме здоровья и долгих лет)
Оксана Спасова-Бойко 15.12.2010 10:14 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 12 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.