Віч на віч стою я з ним.
Він мовчить і я мовчу.
Колихаємось обнявшись-
Ми обоє мов полин.
Ми такі чужі обоє.
Ми обоє чужі долі.
Що ж з собою натворили?
Шо обоє накоїли?
Cтоїмо теперь близенько.
Cльози капають росою.
Розставатися не хочем.
Повертатися не хочем.
Ми коханці - це так страшно.
Що ж ми нині накоїли?
Що ж ми гріх таким солодким,
Таким медовим сотворили?
Як забути цю розкуту пристрасть?
Відірватись як від тіла?
Відірватись від душі?
Що ж кохання натворило?
Розум наш десь заблукав.
Почуття нас захлеснули.
Ми з тобою, любий,
Що ж ми...
-Прокляті коханням...
-Ні ми з ним святіі.
Почуття
© Copyright: Инесса Завялова, 2010
Свидетельство о публикации №110121202376
Свидетельство о публикации №110121202376
Рецензии
